воскресенье, 26 июля 2015 г.

Механізми участі у нормативних документах місцевих рад Херсонщини. Критерії та результати аналізу.

Експерти проаналізували прописані в статутах міст області ключові механізми демократії участі на предмет їхньої доступності та можливості реалізації на практиці: Чи мають громадяни реальну можливість застосувати їх в реальному житті?

Для дослідження були взяті наступні механізми участі: громадські слухання, загальні збори, місцеві ініціативи, органи самоорганізації населення, громадські ради. Також було зроблено аналіз  доступу громадян на сесії своїх рад, можливість проведення закритих засідань ради, а також можливість внесення змін до статуту самими членами громади.
По кожному з восьми перелічених механізмів експерти розробили критерії оцінювання по п’ятибальній системі, де 1 бал свідчив про майже неможливість його застосування, або про повну закритість влади, а 5 балів свідчать про, те, що у нормативних документах прописані всі умови для реалізації громадян на доступність влади.
Відразу зазначимо, що наявність в статуті територіальної громади навіть ідеального механізму, який би забезпечував повну доступність влади для громадян, не є гарантією того, що ці механізми будуть виконуватися владою.


Громадські слухання.
Критерії оцінювання, що були розроблені експертами:
1 бал - механізм проведення в статуті не прописаний
2 бали – механізм прописаний, але не у статуті, а  у окремому положенні
3 бали -  механізм прописаний в статуті, але дуже високий кількісний ценз для ініціювання слухань. Крім того  існують відразу два ризики: не проведення слухань, або не розгляду їх резолюції радою за бажанням міського голови
4 бали - механізм прописаний, але маємо одну з двох ситуацій, або: а) дуже високий кількісний ценз для ініціювання слухань, б) існують високі ризики їх не проведення, або ігнорування результатів за бажання міського голови,
5 балів - маємо механізм який дозволяє громадянам без перешкод провести слухання;

Як бачимо з таблиці по цьому показнику ради отримали непогані оцінки. Скадовськ отримав «пятірку». Шість міст з дев’яти «четвірки».
Один бал експерти знімали, як правило, через не чітко встановлений термін розгляду резолюції слухань на сесії ради.  Це дійсно може створити проблеми, а за бажання влади безкінечно відтермінувати розгляд резолюції. В Таврійську дуже великий ценз для ініціювання слухань – 500 чоловік.
«Трійку» отримала Нова Каховка по двом причинам: по-перше, також не встановлений термін розгляду радою резолюції слухань. А по-друге, дуже високий кількісний ценз для ініціювання слухань населенням. Для проведення слухань необхідно зібрати підписи 5% мешканців міста.
Каховці взагалі «вліпили» «двійку», бо порядок проведення слухань не прописаний в статуті, а в окремому положенні. На думку експертів, таке положення можна будь коли змінити простою більшістю голосів.
Місцеві ініціативи
Критерії оцінювання:
1 бал - механізм реалізації відсутній;
2 бали - механізм реалізації прописаний у окремому положенні
3 бали - механізм реалізації прописаний в статуті, але дуже високий кількісний ценз для ініціювання, а також  існують реальні ризики не розгляду на сесії, якщо того  забажає міський голова,
4 бали - механізм прописаний, але маємо одну з двох ситуацій,  або: а) дуже високий кількісний ценз для ініціювання слухань, б) існують реальні ризики не розгляду ініціативи на сесії якщо того забажає міський голова,
5 балів - маємо механізм який дозволяє громадянам без перешкод вносити ініціативи

Тут маємо трохи більше «п’ятірок». Їх отримали Скадовськ та Берислав.
Херсон, Каховка та Цюрупинськ отримали «четвірки». В Каховці та Цюрупинську занадто високий кількісний ценз. Ініціативу повинні підписати 10% мешканців міста.  У Херсонській міській раді «включили» такий «запобіжник», як «погодження» в юридичному відділі, а в окремих випадках – й в фінансовому. Юрист органу самоврядування не повинен бути шлагбаумом для місцевих ініціатив. Зрозуміло, що запропонована ініціатива повинна бути в рамках українського законодавства, але юристи представницького органу територіальної  громади повинні не «погоджувати», а допомагати ініціативним громадянам в підготовці їхніх ініціатив. Це ж стосується й фінансистів, бо фінанси є для громади, а не навпаки. Тим паче, що бюджет все одно приймається не фінансовим управлінням, а депутатами міської ради. 
«Трійки» в пасиві Генічеськ, Нова Каховка, Таврійськ та Гола Пристань. До того ж неприйнятного експертами цензу в 10% додалась невизначеність із датою розгляду ініційованого питання на сесії. Чітко не визначається коли буде розглянуто питання. На думку експертів, це може створити умови для не розгляду питання взагалі.
Загальні збори громадян за місцем проживання
Критерії:
1 бал - механізм проведення відсутній
2 бали -  механізм проведення прописаний, але в ньому відсутня можливість ініціювати збори мешканцям громади
3 бали - механізм проведення прописаний, наявна можливість ініціювати збори мешканцям громади, але відсутні зобов’язання влади щодо реагування на рішення загальних зборів та врахування їх при прийнятті своїх рішень
4 бали - прописано зобов’язання влади реагувати на рішення загальних зборів та враховувати їх при прийнятті своїх рішень
5 балів - додатково прописано зобов’язання влади оприлюднювати у ЗМІ рішення, прийняті на загальних зборах мешканців громади

Тут «п’ятірки» отримали лише Херсон та Гола Пристань. «Четвірки» відразу у шести містах:: Бериславі, Генічеську, Нової Каховці, Таврійську, Скадовську та Цюрупинську. З них зняли бал через відсутність зобов’язання влади оприлюднювати у ЗМІ рішення, прийняті на загальних зборах мешканців громади.
«Трійку» отримала Каховка. На думку експертів, влада цього міста може взагалі не враховувати результати зборів.
Доступ до засідань колегіальних органів ради, пленарне засідання сесії та засідання постійних комісій
У цьому підрозділі аналізувалися, як статут так і регламент ради. Критерії:
1 бал-  статут та регламент ради взагалі не передбачають доступу громадян на засідання сесії
2 бали –прийняти участь в роботі сесії можуть тільки запрошені та акредитовані особи;
3 бали – участь в роботі сесії можуть приймати громадяни за попереднім записом;
4. Передбачений вільний доступ громадян, але він обмежується кількістю вільних місць
5. Вільний необмежений доступ громадян

З цим механізмом ми несподівано маємо набагато гірші показники. Найвищі оцінки «трійки» отримали Херсон, Берислав, Каховка, Таврійськ та Нова Каховка, громадяни яких можуть потрапити на сесію попередньо  написавши заяву.
При чому у всіх цих містах заява пишеться за різну кількість днів до сесії. В Херсоні 5 днів, в Новій Каховці за 2 дні, в Каховці за день.
Зрозуміло, що ця норма обмежує право громадян на участь в роботі органах місцевого самоврядування, заява громадянина може бути відхилена, за бажання влади, або її взагалі не розглянуть.
Цюрупинськ та Генічеськ отримали «двійку». Там прийняти участь в роботі сесії можуть тільки запрошені та акредитовані особи, тобто ті, кого запросила влада.
Взагалі не мають доступу до сесій мешканці Скадовська та Голої Пристані. Хоча там і декларується відкритість та гласність в роботі, насправді ми її не побачили.
Закритті пленарні засідання сесії
В регламенті ради передбачена можливість  проведення закритих засідань сесії
1 бал – рада проводить закриту сесії не пояснюючи підстави
2 бали - визначено перелік умов, за яких проводиться сесія, але вони є безпідставними
3 бали - вказано законні умови для проведення закритих сесій, але відсутнє розмежування розгляду відкритих та закритих питань на сесії. Тобто існує , ризик того,  що на закритій сесії будуть розглядатись відкриті питання;
4 бали - чітко вказано, що на закритій сесії розглядаються тільки закриті питання
5 балів - можливість проведення закритих сесій відсутня

Тут взагалі, всі ради отримали найменший бал – «одиницю». В статутах всіх рад передбачено проведення закритих сесій, і ніде немає пояснень за яких умов вони будуть проводитись.
На нашу думку, сесії місцевих рад повинні бути завжди відкритими. Це, нажаль, поки що є теорією. На практиці, депутати іноді оголошують сесії «закритими» з метою не допустити громадян на розгляд найбільш актуальних питань.
Органи самоорганізації населення
Критерії
1 бал - Інформація у статуті про діяльність органів самоорганізації населення відсутня;
2 бали - є згадування про ОСН за текстом Статуту, але немає спеціальних статей про них
3 бали - є статті про ОСН, але вони короткі та узагальнені, немає механізмів;
4 бали -  детально прописані повноваження ОСН, особливості створення та діяльності;
5 балів - крім всього про що йде мова в п. 4, передбачені делеговані повноваження;

Тут взагалі дуже цікава ситуація. У всіх містах крім Херсону детально прописані розділи про  ОСН. Не передбачені в них лише делеговані повноваження. Тому всі вони отримали «четвірки». Херсон отримав «двійку». Парадоксальність ситуації складається в тім, що саме в обласному центрі ОСН працюють найбільш активно, а в інших містах, за виключенням Скадовська, вони практично не діють взагалі.
Громадські ради
Критерії оцінки
1 бал -  в Статуті взагалі відсутня інформація про Громадські ради;
2 бали - Громадські Ради згадуються в статуті, але немає механізмів створення та діяльності;
3 бали - діяльність Громадської Ради регламентується додатковим положенням, про що йде мова в статуті
4 бали - порядок створення та діяльності ГР прописаний в статуті , але наявні ризики обмеження участі  в раді представників НГО, або обмежена сфера діяльності ради;
5 – прописаний механізм, який сприяє діяльності громадських рад

Тут знову маємо низькі показники. Приймаючи статути ради практично не думали про свої дорадчі органи. Два бали за згадування про ради в статуті отримали Гола Пристань, Каховка, Нова Каховка, Скадовськ, Таврійськ, Херсон та Цюрупинськ. Взагалі про них не згадують в статутах Бериславу та Генічеська.
Внесення змін до статуту
1 бал - немає норми яка регулює це питання
2 бали - внести зміни до Статуту можуть лише 2/3 депутатів за ініціативою міського голови
3 бали - внести зміни до Статуту можуть 2/3 депутатів за ініціативою міського голови та громадяни, але без регламентації;
4 бали - внести зміни до Статуту можуть 2/3 депутатів за ініціативою міського голови та громадяни через громадську ініціативу (з високим цензом для ініціювання, більше 1% мешканців міста)
5 балів -  внести зміни до Статуту можуть 2/3 депутатів за ініціативою мера та громадяни через громадську ініціативу (з низьким цензом для ініціювання, менше 1 % мешканців міста)

Експерти включили цей пункт до дослідження через його важливість. Чи мають можливість самі члени територіальної громади внести зміни до головного документу громади?
Найлегше це зробити в Херсоні та в Скадовську, в яких потрібно зібрати відповідно 500 та 75 підписів громадян, для того щоб винести це питання на сесію ради.
Складніше це зробити в Бериславі, Голій Пристані, Каховці, Новій Каховці та в Цюрупинську, де для внесення місцевої ініціативи необхідно зібрати підписи 10% мешканців, а в невеличкому Таврійську необхідно зібрати 500 підписів.
«Трійку» отримав Генічеськ, де зміни до статуту вносяться простою більшістю. Передбачена можливість внесення пропозицій про зміни до ради мешканцями міста, але не прописано, як це робиться.

Еще статьи по теме:

Комментариев нет: