понедельник, 14 сентября 2015 г.

Як працювали херсонські депутати протягом каденції? Результати дослідження

Херсонська обласна організація Комітету виборців України разом із партнерами дослідила, як працювали депутати обласної ради та п’яти місцевих рад – Херсонської, Новокаховської, Каховської, Цюрупинської, Скадовської протягом поточної каденції (2010-2015 рр).

Результати прес-конференції презентували експерти ХОО КВУ Олександр Мошнягул (керівник дослідження), Володимир Молчанов, Володимир Макуха. Враховуючи методологію та задля кращого розуміння інформації, отримані результати були поділені на 5 блоків – дисципліна депутатів, "міграція" депутатів (перехід з однієї фракції в іншу), виконання передвиборчих обіцянок, активність на пленарних засіданнях та постійних комісіях, рішення та підготовка цільових програм.
1)    Депутатська дисципліна. "Відмінники" та "прогульники"
Згідно закону України "Про статус депутатів місцевих рад" у разі пропуску депутатом протягом  року  більше  половини пленарних  засідань  ради  або засідань постійної комісії,  членом якої він є,  невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради  та  її органів, відповідна рада може звернутися до виборців з пропозицією  про  відкликання  такого  депутата  у   встановленому законом порядку.
Експерти ХОО КВУ виявили тих, хто пропустив більше 50% пленарних засідань та комісій. Таких, за п’ять років виявилось 27 чоловік (у всіх радах).

Відмінники
Найбільш дисциплінованим депутатом Херсонської міської ради у відвіданні пленарних засідань є депутат Ігор Козаков (Партія регіонів), який був відсутнім всього на 1 з 71 засідань (відвідав 98,59% пленарних засідань). Найбільш дисциплінованим у відвіданні засідань постійних комісій Херсонської міської ради був депутат Андрій Лушніков («Партія регіонів», приймав участь у 161 з 165 засідань комісії, або 97,58%).

Найбільш дисципліновані депутати Херсонської обласної ради у відвіданні пленарних засідань – Владислав Данько та Анатолій Луценко (обрані за списками Партії Регіонів). Вони пропустили лише одне засідання за 5 років.

Найбільш дисциплінованими депутатами Каховської міської ради у відвіданні пленарних засідань є депутати Анатолій Гуртовий (обирався від Народної Партії) та Олександр Лук’яненко (обирався від Партії Регіонів), які були відсутніми всього два з 84 засідань (97%). Найбільш дисциплінованими у відвіданні засідань постійних комісій Новокаховської міської ради є депутати Володимир Власенко , Сергій Євстратов (оба обиралися від Партії Регіонів) та Георгій Севрюков (обирався від КПУ) – відвідали 94,1 %. 

Найбільш дисциплінованим депутатом у Скадовській міській раді виявилися представник КПУ Федір Тєрєхов, який відвідав 91,25% пленарних засідань. 

"У зоні ризику"
Від 40 до 50% пленарних засідань Херсонської міської ради відвідали Генадій Гірін (42,25%), Анатолій Лосєв (43,66%), Ігор Сафронов (32,39%), Андрій Семенчев (49,3%), Рустам Тедіашвілі (47,89), Василь Федін (49,3%). Від 40 до 50% засідань постійних депутатських комісій відвідали Ігор Сафронов (6,06%), Микола Халупенко (14,1%), Катерина Гандзюк (36,84%), Анатолій Лосєв (36,94%), Генадій Гірін (43,24%), Сергій Смаглій (44,07%), Рустам Тедіашвілі (45,95%), Василь Федін (48,86%), Ігор Пастух (50%). 

Від 40 до 50% пленарних засідань Херсонської обласної ради відвідали Михайло Бідний, Ігор Бжезицький, Сергій Дяков, Віктор Сарапін (по 42%); Олександр Сидоренко – 45%, Сергій Кіщенко, Альберт Черепаха (по 47%), Сергій Рибалко та Віктор Нагребецький – 50 %.

Менш ніж 50% пленарних засідань Новокаховської міської ради відвідали
10 (десять) депутатів: Подрез В.О. (17%), Гудкова Н.В. (20%), Кудін В.В. (20%), Крамчанін С.А. (25%), Стеценко В.І. (25%), Іванов В.В. (26%), Литвин І.Й. (33%), Пославський С.С.(33%), Риженко М.О. (38%), Ярмій П.О.(46%).

У Скадовській міській раді в зоні ризику знаходиться Булюк О. В. з Партії регіонів (42,5% пропусків).

Прогульники
Експерти ХОО КВУ склали Чорний список депутатів всіх рад (додається), яких КВУ не рекомендує партіям включати у свої партійні списки, бо вони не виконували елементарні формальні вимоги закону про статус депутатів місцевих рад  - пропустили більше  половини засідань або не вели депутатського прийому. У цьому списку двадцять сім депутатів. 

2)    "Вимушено політично переміщені депутати"
Зв'язок депутатів із партіями - умовний
Основою сучасної виборчої системи на місцевих виборах є загальноукраїнська політична партія. Творці цієї системи відстоюють тезу, що загальноукраїнські партії під контролем центрального керівництва в змозі політично структурувати місцеві територіальні громади  та створити ефективний механізм політичної відповідальності обраної влади перед виборцями. Але практика серйозно розходиться із теоретичними поглядами наших законодавців: зв'язок депутатів із партіями є досить умовним.
Як зазначив Олександр Мошнягул, депутати із легкістю уходять із політичних партій, від яких вони обиралися. Життя окремих партій є меншою за депутатську каденцію у п’ять років. Особливо трагікомічно виглядає доля Партія Регіонів. У фракціях місцевих рад, які ми досліджували, у цієї партії залишилось 12 депутатів з 89 (які увійшли в фракцію на початку каденції).
Таким чином, сучасна партійна система на місцевих виборах не відображає справжні політичні настрої та жодним чином не структурує громади та не відбудовує механізм політичної відповідальності.
 Ми вважаємо, що реальним виходом може бути реформа партійного будівництва. Й в першу чергу – в умовах розвитку децентралізації – надання дозволу місцевим громадсько-політичним рухам та кандидатам на посаду міських голів формувати свої партійні списки. Таким чином, ми наповнимо розуміння політичної відповідальності реальним змістом.
На нашу думку у трійці – місцеві блоки партій – партії та місцеві громадсько-політичні рухи лише останні можуть структурувати місцеве суспільство.
 
3)    Передвиборчі обіцянки
У 2010 році законодавець дозволив не писати передвиборчі програми, чим багато хто скористався. Так, єдина партія, яка підготувала програми для кожного міста окремо була Партія регіонів. Вона ж тоді перемогла на виборах у всіх місцевих радах та мала всі важелі впливу для виконання своєї програми.
Інші ж партії в більшості своїй просто скористалися всеукраїнськими програмами власних партій, а їх обіцянки ми збирали в агітаційних матеріалах. Усього вийшла 391 обіцянка.
Експерти ХОО КВУ відразу відсіяли узагальнені та неконкретні обіцянки, які неможливо виміряти конкретними кількісними та якісними показниками (яких було більше 200), взявши до уваги лише конкретні, виконання яких перевірити реально (174).
Результат –  виконано або частково виконано 19 передвиборчих обіцянок з 174 реальних.
 
Таким чином, Партія Регіонів, яка мала всі важелі впливу для виконання власних передвиборчих обіцянок, не виконала їх. Виборці повинні зробити висновки з цього приводу перед там, як знову голосувати за депутатів від цієї політичної сили, які будуть балотуватися від інших партій.
 
У зв’язку з цим ХОО КВУ закликає політичні партії, які будуть балотуватися :
•    Щоб всі політичні партії оприлюднили свої передвиборчі програми. Це дозволить створити умови механізму політичної відповідальності депутатів перед виборцями.
•    Передвиборчі програми повинні відповідати особливостям місцевої проблематики та базуватися на регіональних потребах.
•    Програми повинні бути конкретними, із вказуванням термінів виконання, виконавців та механізмів реалізації. 
У випадку, якщо партія відмовиться від публікації програм, ми будемо звертатися до виборців із проханням не голосувати за такі партії.
 
4)    Активність депутатів на пленарних засіданнях та комісіях
Як розповів Олександр Мошнягул, активність депутатів на сесіях та на пленарних засіданнях експерти відстежували за протоколами засідань, які запитували в радах та за безпосереднім спостереженням в Херсонській міській раді:
«На жаль, рівень управлінської дисципліни в місцевих радах іноді є незадовільним, тому ми отримали далеко не всі протоколи. Відсутність повної інформації частково вплинуло на остаточні результати, але виявило головні тенденції».
Експерти встановили, що здебільшого депутати на пленарних засіданнях та комісіях пасивні (за винятком Херсонської міської ради) та виконують роль механічного придатку до міськвиконкому. 
А активність депутати проявляють лише у тих питаннях, де мають особистий інтерес.
 
П’ятірка найактивніших депутатів Херсонської міської ради на комісіях (не враховуючи голів та заступників голів комісій) виглядає наступним чином:

1.Володимир Пепель (вніс 48 пропозицій);
2 Олег Білоглазов (45);
3 Дмитро Больбот (41);
4 Віктор Гаврилюк (30);
5 Євген Назарян (26).
Відзначимо, що вважаємо негативним факт, що депутат Херсонської міської ради Зоя Бережна («Партія регіонів»), яка склала з себе повноваження секретаря міської ради, навіть не виказала бажання увійти до складу якоїсь з депутатських комісії.

5)    Якісні показники депутатської роботи (прийняті рішення та програми)
Якісні показники депутатської роботи демонструють реалізацію радянського централізованого принципу, при якому депутати не є самостійними суб’єктами політики, тобто не проявляють активності під час підготовки рішень та розробці програм діяльності. Так, в радах, які досліджувалися, практично відсутні програми, авторами яких виступили саме депутати, а не виконавчий комітет. 

Щодо самих програм та рішень, у ХОО КВУ наступні зауваження:
•    Не всі документи розміщені на сайтах рад (Наприклад, в обласній раді рішення та програми перестали публікуватися на сайті, хоча в Херсонській міській раді з приходом мера Миколаєнка, навпаки, почали).
•    Щодо форми програм: Не в усіх програмах вказані чіткі й конкретні завдання, список заходів, результати, яких планується досягти. Замість цього використовуються шаблонні слова типу "підвищити, вдосконалити, зберегти". Часто приймаються гігантські програми, по типу обласної програми «Зерно Херсонщини», загальне фінансування якої складає близько 13.7 млрд грн, з яких більше 13.6 млрд це небюджетні кошти, інвестори та аграрний бізнес, і тільки 142.5 мільйонів з державного бюджету. Навіщо приймати такі програми? Як може впливати обласна рада на інвестиційний клімат та політику бізнесу в регіоні?
•    У фінансуванні програм здебільшого вказані гроші інвесторів, а не місцеві бюджети.
•    На сайтах рад відсутні звіти про виконання програм. Замість цього лише рішення міської ради "Прийняти до відома", без додатків (за винятком Херсонської міської ради).
 
Таким чином, можна зробити висновок, що депутати п’ять років демонстрували реалізацію радянського централізованого принципу, при якому вони не є самостійними суб’єктами політики,  тобто не проявляють активності під час підготовки рішень та розробці програм діяльності.  Й це робить неможливим виконання передвиборчих обіцянок, тому ми бачимо такий низький відсоток їх виконання. До того ж, приймаючи програми, депутати нерідко вдаються до популізму, розуміючи, що через нереальність цифр при сумнівній фінансовій підтримці їх виконання – нереальне.
 
Для того, щоб змінити ситуацію на краще потрібно:
1.    Місцевим організаціям політичних партій підготувати якісні передвиборчі програми із фіксацією конкретних результатів, термінів виконання, механізмів реалізації та відповідальних.
2.    Не включати у списки тих депутатів, які протягом каденції пропускали пленарні засідання та засідання постійних комісій, не вели депутатських прийом виборців.
3.    Після обрання депутати повинні переробити відносини таким чином, щоб виконавчі органи місцевого самоврядування були направлені на виконання передвиборчих обіцянок, а не навпаки.
4.    Депутати при контролю за виконанням цільових програм повинні фіксувати конкретні результати того, що виконано та не виконано.
5.    Потрібно підвищити рівень управлінської культури чиновників та контроль з боку депутатів за дотриманням закону про доступ до інформації.
6.    Народним депутатам потрібно продовжити реформи у напрямку децентралізації та провести реформу у партійному будівництві та дозволити місцевим громадсько-політичним рухам та кандидатам на посаду міського голови висувати передвиборчі списки кандидатів.

Еще статьи по теме:

Комментариев нет: