среда, 27 октября 2021 г.

Енергетичні дерева степу – проекти еко-стратегії Присиваської ТГ

  

Навіть для жителів економічно благополучної Присиваської громади, подорожчання вугілля, а слідом альтернативних видів твердого палива (дрів, брикетів), залишає багатьом домогосподарствам єдиний спосіб опалення та приготування їжі – рубати дрова. Проте, і з цим є серйозна проблема. Присиваська громада знаходиться в найсухішій зоні Херсонщини та України в цілому. Середньорічна кількість опадів – 300 мм, що регіону є межею між сухим степом і напівпустелею. І якщо рільництво було налагоджене завдяки зрошувальним системам, то полезахисні смуги лишились кволими, а на нерозораних солончакових ґрунтах прибережної смуги не ростуть самі навіть сухостійки маслини та оцтові дерева.

Окрім степу – сіль. Особливості зрошувальної системи. Додаткового негативу для лісорозведення громади вносить конфігурація зрошувальних систем. На відміну від інших приморських посушливих районів, де зрошувальна система «впадає» в море, громада стоїть на березі штучного безстічного озера Західний Сиваш.  З середини 70-х років в озері задля виробництва Кримського содового заводу підтримувався стан насиченого соляного розчину, або ропи (263 ‰), що в 8 разів солоніше за солоність Світового Океану!).  Ця солоність –  максимально можлива, вище неї сіль не розчиняється, а кристалізується й випадає на дні в осад. Для недопущення опріснення Сивашу, конфігурація зрошувальної системи у громаді не передбачає навіть випадкового дренажу: розподільчий канал Р-2 Каховської зрошувальної системи (та його відгалуження другого рівня Р-2-1) проходять північною межею громади. Вони обладнані водозаборами в південний бік, виключно в межах потреб поливу полів. На відміну від каналів Північно-Кримської системи, цей в системі наявна якісна гідроізоляція. 

Що може енергетична деревина? Від теорії до практики Таким чином, просте рішення закладання на землях запасу плантацій енергетичних лісів, верби чи тополі потребуватиме організації поливного водопостачання, що збільшить як капітальні, так і поточні витрати. Навіть з урахуванням максимального задіяння волонтерської праці, через механізми органів самоорганізації населення, заліснення потребуватиме приблизно 1,5 мільйонів гривень на сажанці, та близько 500 тисяч гривень на зрошення та захист рослин щорічно. Термін амортизації складе 20 років, відтак собівартість 1 тони становитиме на рівні 1200 гривень, що відповідає ринковій ціні тони біомаси енергетичної деревини в вологозабезпечених регіонах центральної України. Щоправда без доставки.

Суттєвим недоліком виглядає необхідність поєднання волонтерської праці з подальшою необхідністю купівлі вирощеної власним безкоштовним трудом деревини. Відтак нагальною є необхідність шукати можливості інших джерел фінансування на доповнення місцевого бюджету. Такими можуть бути: організація споживчого кооперативу з волонтерів, залучення міжнародних екологічних фондів, а також задіяння загального фонду сільського бюджету для утримання лісівників. Задіяння всіх форм оптимізації витрат дозволить знизити вартість біомаси для членів кооперативу до кількох сотень гривень за тону, що дозволить продавати її односельцям дорожче, і заохотить інших членів громади долучатись до кооперативів. Це допоможе розширювати озеленені площі на всі землі запасу. Також  попередні кооператори зможуть продавати новим живці. 

На що вплине заліснення? Для опалення близько 2 тисяч домогосподарств громади і 20 публічних будівель необхідно щорічно близько 10 тисяч тон біомаси. А це – задіяння 500 га земель. Між тим як в громаді в наявності не менше 2000 га земель прибережної зони, які можливо зайняти під лісонасадження без шкоди для інших землекористувачів чи громадських потреб. Додатковим ефектом від засадження узбережжя лісом буде підвищення туристичної привабливості українського «Мертвого моря», затримка ґрунтових вод, захист розташованих північніше поливних полів від соляних буревіїв, і можливість під ці суто екологічні не господарські потреби претендувати на кошти від міжнародних екологічних донорів.  

Контакти ГО «Причорноморський центр політичних і соціальних досліджень»:  

Херсон, Придніпровський узвіз, 1 оф. 8, тел. +38 0552 34442, факс +38 0552 34442 

За постійними оновленнями роботи організації можна слідкувати за посиланням:

На веб-платформі www.pcpsd.org.ua

В соціальній мережі www.facebook.com/pcpsd.org.ua

 

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety .

Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».

 

 

Еще статьи по теме:

Комментариев нет: